розкіш людського спілкування

 

Вінсент Ван Гог - Їдоки картоплі

 

"La grandeur d'un métier est peut-être, avant tout, d'unir des hommes : il n'est qu'un luxe véritable, et c'est celui des relations humaines" 

Antoine De Saint-Exupéry

"Велич професії, мабуть, полягає, насамперед, у тому, щоб об’єднувати людей: є лише одна справжня розкіш – це людські стосунки" 

 Антуан де Сент-Екзюпері

 

3 роки потому.. зима. і знову - депресія.

я загорнулася в плед, зробила чай та закурила IQOS. я сиджу навпроти ноутбука. зараз буде сеанс з психотерапевтом.

що казати? я не знаю. нічого хорошого, але що казати про те, що погано. те, що роздирає зсередини, але ти навіть не розумієш що. просто чорна діра. прірва. що розповісти про ту прірву? про ту порожнечу?

але ось ми почали говорити. поступово я більш включалася в бесіду. і, ми говорили.. не пам'ятаю про що, про усе підряд. це здавалося схожим на просто дуже душевну бесіду.

і потім я відчула, що моя порожнеча вже не така болісна. наприкінці зустрічі, я сказала терапевту: "я не знаю чому і як, але мені стало дещо краще". на що він відповів: "напевно, це розкіш людського спілкування".

я вірю, що комунікація та стосунки - основа усього буття. це те, що як нас руйнує так і рятує. цивілізація почалася з емпатії. ми можемо знайти будь-кого просто через мережу комунікацій. ми можемо самі так "знайтись", коли загубились.

можна не бути генієм, але просто вміти спілкуватися та будувати стосунки.. це те, чому потрібно вчитися. за це не дають Нобелівську премію, але чого вона варта, якщо немає з ким розділити радість від неї?...