процесуальність

гештальт - процесуальний напрямок терапії. ми поринаємо в процес, для того, щоб його відчути та, таким чином, дослідити. ми не фокусуємося на результаті. не фокусуємося на минулому досвіді. є тут і тепер і те, як ми його живемо right now. парадоксальним чином це все ж таки дає свої результати. ми більшою мірою задаємося не питанням "що?" або "чому?", а "як?" яким чином це працює? як це так відбувається? і це те, що можна пізнати саме в процесі теперішнього часу, без надмірного фокусу на минулому або майбутньому (та сама орієнтація на результат). проте, ми не виключаємо минуле та майбутнє з контексту зовсім, адже теперішнє містить відгос минулого і ехо в майбутнє...

так, це може виглядати дивно, на перший погляд - гештальт-терапія не ставить за мету досягнення якогось результату. але чому? тому що, саме в процесі роботи може виявитися, що той результат, який спершу клієнт хотів отримати, вже не актуальний, як-от робота над тим, щоб покращити стосунки з чоловіком може призвести до розуміння, що тобі ці стосунки взагалі не потрібні, ти їх завершуєш і краще себе почуваєш. це не той результат, але результат. в такому разі, можна виділити основну загальну мету - досягнення кращого рівня життя та самопочуття, проте яким чином це буде відбуватися, можна зрозуміти лише в процесі. також, фокусування на результаті створює багато напруги, як для клієнта, так і для терапевта, що заважає поринути в процес та дослідити те саме "а як це усе зараз", відчути свій теперішній стан, поринути в нього, щоб виринути з якоюсь відповіддю, яка поки нікому ще невідома. віддатися поточному стану, щоб виринути в іншому. але це теж не є мета, на якій ми фокусуємося, вона природньо досягається сама собою. можна провести таку аналогію: для того, щоб отримати оргазм, треба не думати про оргазм, а займатися сексом та насолоджуватися процесом. більша вірогідність його досягти, якщо такої мети взагалі немає.

для того, щоб досягти будь-якого результату в будь-чому, треба просто щось робити тут і тепер, бути в актуальному процесі, рухатися маленькими кроками. для того, щоб покращити своє життя, зовсім не обов'язково мати якусь фанатичну націленість на певний результат. важливо просто жити та вивчати, за яких умов як тобі живеться. і, колись, ти прокинешся, і зрозумієш, що ось воно, те життя, яке тобі підходить. в мене цей момент поки що не настав, тож я просто продовжую жити.