синдром відкладеного життя

навіщо щось робити, вкладати зусилля, час, гроші, якщо є велика ймовірність провалу? якщо усе так нестабільно та мінливо? який сенс щось планувати? це як той вічний ранок 24 лютого, коли нічого з того, що мало бути, не сталося.

не завжди усе йде за планом, і навіть якщо йде, то не ідеально. але не кожен ранок це 24 лютого.

якщо усе так нестабільно, який сенс щось планувати та робити? але якраз через усю мінливість цього життя в цьому є сенс. коли йдеш за планом, більша ймовірність того, що він реалізується. коли щось робиш для свого росту, то більша ймовірність того, що ти будеш мати плоди. саме через нестабільність є сенс планувати. робити. вкладати отой самий час, зусилля, гроші etc. інакше усе буде втратою того самого часу.

найбільш за все мене хвилює думка про те, що я могла щось зробити, але не зробила. тоді я починаю звинувачувати себе в тому, що втратила час і не маю зараз того, щоб могла мати. що щось не сталося. але це теж саме, що нічого не робити, бо усе може провалитися. якщо я щось не зробила і жалкую, то варто трохи пожалкувати і почати робити це зараз.

війна різко змінила сприйняття часу. ти розумієш, наскільки його насправді мало. скільки прекрасних, талановитих людей пішло з життя, де вони могли б ще зробити неймовірні речі. ті люди, що планують своє самогубство, намагаються якомога швидше доробити всі свої справи. навіщо все це, якщо смерть може прийти в будь-який момент, якщо ти сам її прагнеш? так навіщо ж і жити, якщо рано чи пізно помреш. якимсь чином, усвідомлення того, що часу так мало, стимулює його використовувати, навіть якщо далі точно буде смерть. і інколи саме це призводить до того, що її взагалі не відбувається.

навіть якщо чогось треба почекати, час очікування можна провести по-різному.

за принципом "життів багато", куди поспішати? усе може почекати.. за принципом "життя одне" - таки ні. можна побачити різницю в тому, як живуть країни, де "життя одне" та "життів багато". я нікого не хочу дискримінувати, але чомусь жителі останніх країн часто емігрують до перших, а не навпаки.

сірник чи свічка загориться і згорить. але момент палання красивий. який взагалі в них сенс, якщо вони не горять?..