ревнощі

Мунк, "Ревнощі"

трапляється часом реклама якихось застосунків, щоб з'ясувати, чи зраджує людина. цікаво. людина ж може зрадити й це ніяк не буде світитися в дзвінках та переписках. банальне "переспав п'яний на тусовці не пам'ятаю як і звуть". окей, говорімо про якусь довготривалу зраду, типу паралельних стосунків. як правило, якщо людина реально зраджує, це швидко стає очевидним навіть для дуже довірливої людини. бо, чесно кажучи, щоб дуже довго брехати на одну тему й не спалитися потрібен особливий талант.

 

є випадки, коли людина роками живе на дві сім'ї, але вони дуже рідкі і я сумніваюся, що нічого не було помітно, просто не хотілося про це думати чи було пофіг, чи було прийняття, чи сам зраджував і якось воно не комільфо робити самому претензії, та що завгодно.

 

якщо партнер в цілому далекий від моногамії як особистість, то це помітно на початку стосунків. якщо любить потусити вночі, багато друзів і протилежної статі в тому числі, флірт з усіма підряд - це теж помітно на старті і можливо ви так і самі познайомилися в це сподобалося в людині. і - це не завжди про зраду. тож зав'язати стосунки з людиною такого складу, якщо ви знаєте про свою ревність - ну типу навіщо, якщо зрозуміло, що нікому з вас щастя це не принесе. будете шпигувати й бачити те, про що й думали. і що далі? це ж було й так зрозуміло.

 

важливо зарання розуміти, навіщо ти це робиш. щоб що? що потім? якщо так? якщо ні?

 

а тут "ні" насправді не існує. не тому, що зраджують чи не зраджують.

 

якщо людина встановлює шпигунські програми чи ще якось шпигує вона вже апріорі налаштована на те, що її зраджують. але так як конкретних фактів немає, вона бачить зраду в чомусь іншому. а вона не заспокоїться, поки її не знайде. тож якщо зради немає, це буде безкінечна перевірка. тоді стосунки завершаться скоріш не через те, що людина зраджувала, як через те, що її задовбали в цьому підозрювати. бо усе це шпигунство - це теж, по факту, зрада. зрада довіри. це ж теж робиться таємно, як і зрада. якщо все очевидно, чи говориться прямим текстом, то певно, там вже вирішують - або прийняти, або попрощатися.

 

мені здається, що паранояльно ревнива людина насправді хоче не знайти підтвердження того, що їй не зраджують, а навпаки. тоді б очікування співпали з реальністю й гештальт закрився. вона б може офігіла, а потім й заспокоїлася. а якщо ні? то навіщо ж було шукати ту зраду? щоб що з нею потім робити? якщо й так думав, що зраджують і принципово важливо, щоб цього не було, то ти ж варився у пеклі своїх ревнощів, затягуючи в нього й партнера - чого не розійтися? бо є надія? чого тоді не спиратися на довіру апріорі, просто з розплющеними очима? чого не спитати?

 

але ж важливо зазначити, що люди брешуть, коли їм страшно, яка буде реакція на правду. тож якщо людина знає, що ви можете на неї кинутися з ножем, нічого не скаже. якщо боїться, що захочете розійтися - певно для неї є цінність ваших стосунків. чого вона тоді зраджує це треба з'ясовувати. і знову ж - якщо людина підозрює - то чомусь же залишається в цих стосунках. допускає можливість зради, але залишається.

 

врешті решт, як би нам не хотілося бути унікальними, не для всіх це працює. і тоді - або прийняти, перейти в режим вільних стосунків й не заморочуватися підозрами, або припинити стосунки. чи ще щось. сценаріїв багато. треба подумати, який був би вашим. але краще перед тим, як шукати зраду.

 

важлива штука - вміння передбачити власні емоційні реакції. перед тим, як щось питати, з'ясовувати, робити - подумати над наслідками і як ти на них зреагуєш чи що воно тобі взагалі дасть. ❤️