sublimation, psychotherapy, post-rock

 

"Людей кидають саме через те, через що прив'язалися до них із самого початку"

© х/ф "Мій король"

я вкрай рідко пишу щось безпосередньо на тему стосунків. і не кажу, що я спеціаліст цього профілю. чому?.. тому що майже уся терапія, що є - це вже про стосунки. з яким би запитом не прийшов клієнт - усе так чи інакше зіштовхує зі стосунками. стосунки з батьками, з партнером, з друзями, сусідами, з колегами, з суспільством в цілому.. усі дороги ведуть в цьому напрямку. притому під одним шаром стосунків, буде ще, може й не один. отак можна прийти з запитом про панічні атаки, вийти на стосунки з суспільством, а потім на стосунки в сім'ї. є техніки, направлені безпосередньо на симптом в моменті, але то лише як знеболювальні пігулки. якщо потрібно, я даю такий собі "рецепт швидкої допомоги", але глибинну терапію все одно варто продовжувати. о, і сама по собі терапія - це теж стосунки.

стосунки можуть бути різні, але від цього вони не перестають бути стосунками.

як сказав мені колись мій терапевт "секс на одну ніч - це теж стосунки".

але все ж не можу сказати, що я ніколи не цікавилася темою стосунків у парі (в тому сенсі, в якому зазвичай найчастіше використовують це слово) власне цілеспрямовано сфокусовано саме на них. це почало мене цікавити через декілька тижнів після початку моїх стосунків з колишнім чоловіком. на жаль, треба було більше терапії, ніж теорії, інакше я б не вийшла заміж через 3 місяці. ця тема партнерських стосунків цікавила мене усе моє заміжнє життя, я і на спеціалізацію по роботі з парами хотіла піти. але і перестала цікавити, коли я вже вирішила розлучатися. там вже мені також діагностували біполярний розлад і врешті решт на спеціалізацію я пішла клінічну. і далі буде, бо з біполярним розладом жити усе життя, на відміну від чоловіків. не знаю вже, що з цього гірше. але це не значить, що інші розлади мене не цікавлять. мене вабить та поглинає увесь всесвіт психіки у всіх її проявах.

отож, цілеспрямовано щодо теми стосунків у парі. я прочитала, здається, тільки дві книжки (чи лише їх пам'ятаю). ще коли була заміжня, але довго не бачила чоловіка, і за цей же час розлучилася з ним. тож, лише дві книжки. але які! Джозеф Зінкер "У пошуках хорошої форми" (про усю систему сімейних відносин в найрізноманітніших комбінаціях) та Мартель Бріджит "Сексуальність, любов і гештальт". остання, я вважаю, доступна для розуміння не лише психологам. ще в мене викладався предмет в університеті "сімейна психологія" та був триденний навчальний модуль в рамках мого навчання Гештальт-Терапії, присвячений роботі з різними парами. не мало, не багато, але ось так. я працювала з парами, але небагато, чи просто пари рідше приходять, ніж кожен окремо. тож більше я працюю індивідуально. але і робота безпосередньо з парою, щодо проблем в стосунках між партнерами, найчастіше вимагає окремої особистої терапії для кожного з пари (у різних терапевтів). тому що за одним пластом стосунків, як я вже згадувала, можуть бути й інші. і взагалі будь-що. це дуже многогранна робота.

 

і зараз я просто хочу поділитися дуже елементарною вправою саме для пар. просто кожен має дати відповідь на такі питання:

- що відразу мене "притягнуло" до цієї людини? а що з цим тепер? подобається, чи ні? чи цього взагалі немає?

- кожному згадати, який день чи дні з усіх стосунків найбільш тепло згадувати. а який - найменше. 

- а що в кожному буденному спільному дні, так само, більш за все подобається та ні.

інтерпретації немає. висновки за вами.

 

з днем закоханих!

 

sublimation, psychotherapy, post-rock! 

(це просто нотатка за 2014 рік з мого твіттеру 🥰)