що не так з антисуїцидальним контрактом?

багато психологів переконані в тому, що якщо клієнт має суїцідальні нахили, то він підписує з ним антисуїцидальний контракт. в цілому таке переконання є в українській спільноті психологів/психотерапевтів. що таке антисуїцидальний контракт? це домовленість про те, що принаймні поки ви працюєте з цим клієнтом він не буде здійснювати спроб самогубства + можуть бути рекомендації куди можна звернутися у критичному випадку, контакти близьких, яким би психолог міг зателефонувати якщо запідозрить, що клієнт це може зробити. в мене теж є своя думка з цього приводу, яку поділяють в багатьох спільнотах закордоном.

мало хто любить говорити про самогубство, запитувати і чесно відповідати. нас оточують "рафіновані" поради та теорії. або просто мовчання. вересень став місяцем обізнаності про суїцид, але люди гинуть від суїциду кожного дня. кожні 40 секунд.

отож. спочатку розкажу про приблизну структуру контракту.

1) клієнт обіцяє не вчиняти жодних спроб самогубства під час роботи з психологом за жодних обставин.

2) психотерапевт виражає своє прийняття цього твердження, довіру до нього в цьому рішенні й обіцяє зі своєї сторони надавати усю необхідну психологічну/психотерапевтичну допомогу.

3) клієнт записує контакти куди він може звернутися за допомогою та підтримкою

психолог надає номери служб довіри, служб суїцидологічної допомоги

клієнт вказує, що замість нанесення собі шкоди він звернеться до психотерапевта, поговорить з близькими, подзвонить за цими номерами.

ну ніби виглядає усе прекрасно. безпечно. але це - в більшості випадків, лише теорія. фікція. формальність. яка в більшій мірі призначена для того, щоб психолог якось себе уберіг від проблем з законом, бо усі насправді розуміють, що цей контракт ні на що об'єктивно не впливає. а якщо бути чесними - він і жодної юридичної сили не має. а якби й мав.. скажу ще про це далі.

подивимося на 1 пункт. звісно що, якщо клієнт звернувся до психотерапевта, говорить про свої суїцидальні думки, то він, певно, хоче щось змінити. навряд чи він вже склав план самогубства. він хоче все ж таки жити. але один нюанс - якщо в такого клієнта, який вже думає про самогубство, в якийсь момент накатить така емоційна хвиля, від якої логічні/раціональні ділянки мозку трохи відключаються - він навряд чи й згадає про цей контракт. а як і згадає, є великі сумніви, що це його зупинить. що йому буде за це? але про це потім.

пункт 2 - так, ми довіряємо тому, що людина хоче з цим впоратися, як я вже й написала - інакше б вона не прийшла. звичайно, будь-який психолог з ким би він не працював, з якими запитами - буде надавати психологічну/терапевтичну допомогу, це ж його професія! це ж просто очевидно. і щодо суїцидальних клієнтів психотерапевти часто навіть більш гнучкі в графіку та сеттінгу, він частіше порушується, що взагалі-то не ок, але з "двох зол обираємо найменше". мені знайомі випадки, коли терапевти посеред ночі їхали до клієнта на дах будинку. але, знаєте, так жоден не протягне довго. а ще часом клієнти цим несвідомо маніпулюють, особливо, якщо мають еротичний перенос на терапевта (думають, що закохані в нього). ні, психолог не несе відповідальності за життя клієнта, хоча він сам може підсвідомо відчувати, що несе. психолог несе відповідальність за свою частину роботи з тим, щоб клієнт почував себе краще, щоб рівень його життя підвищився. але інші 50% відповідальності на клієнті - бо з психологом він бачиться на одну годину раз на тиждень, а весь інший час він працює з тим, що відбулося за ту годину самостійно, з тим, що він узяв від роботи за ту годину. психолог не приймає рішень за клієнта. навіть примусова госпіталізація у психіатричні лікарні буває вкрай рідко.

пункт 3 - контакти людей, до яких можна звернутися за підтримкою. от це абсолютно логічний пункт, немає жодних зауважень, окрім того, що в клієнта може не бути таких людей. що трапляється досить часто. нерідко ці клієнти досить ізольовані. це, власне, теж один з суїцидальних факторів.

пункт 4 - номери різних служб. варто знати, дійсно. бо терапевт не може бути на зв'язку 24/7. від мене такого колись хотіли (не сам потенційний клієнт, зв'язувалися родичі), я сказала, що це неможливо, тож так до мене і не дійшли і навіть нічого не відповіли. а я б мала завжди бути на зв'язку))

ну і останній пункт як на мене само собою зрозуміло, що усе це писалося, щоб клієнт зробив ці дії замість того, щоб покінчити з собою.

але головним питанням до антисуїцидального контракту в мене є наступне: будь-який контракт, договір, угода передбачає певну взаємну відповідальність сторін. ну от як в клієнт-терапевтичному (інколи я давала у письмово варіанті, але часто його ніхто й не читав, тому просто озвучувала деякі правила вже на консультації): якщо клієнт не з'являється на сесії без попередження, він її оплачує, якщо це з мого боку таке сталося - то наступна сесія за мій рахунок. тобто, чітко вказано, хто, за що і як буде нести відповідальність. а яка відповідальність за порушення антисуїцидального контракту? відмовитися працювати з клієнтом після спроби самогубства? щоб клієнту стало ще гірше - гарна ідея, ага. чи щоб надалі він не був відвертим? який сенс терапії тоді? а якщо це був завершений суїцид? хто буде нести відповідальність і як?

кажуть, що антисуїцидальний контракт це як "подушка безпеки" для терапевта, щоб в разі чого він міг показати цю бумажку, що вони з клієнтом підписали угоду (я навіть не знаю, як хтось може це серйозно сприйняти, ну чесно - клієнт мені пообіцяв не вбивати себе, от, тримайте папірець). і це можна перекрутити як завгодно. і якщо на психолога захочуть "наїхати" то і з цим контрактом це вивернуть в ту сторону, що це психотерапевт так недопрацював (порушив отой 2й пункт), що клієнт покінчив з собою, чи довів до самогубства. а наїхати досить часто хочуть якраз ті, хто насправді довів людину до самогубства. родина найчастіше.

але в мене є альтернативний варіант. це складання кризового плану. ніхто нікому нічого не обіцяє і не гарантує,  але це схоже по суті. це розроблений конкретно і разом з кожним клієнтом індивідуальний план, що він може зробити, якщо він на межі.

такий план розподіляє відповідальність - ми разом його складаємо, виходячи з тієї реальності, яка є. ми можемо знайти набагато більше варіантів самодопомоги таким чином. бо це клієнт насправді найкраще знає, що йому допоможе. а психолог вносить свої пропозиції. це обговорюється. і, звісно, рекомендується тримати цей план на видному місці, бо у сильно нестабільному стані клієнт навряд стане його шукати. мені здається, це ближче до реальності та корисніше. але ніщо з цього не дає гарантій. бо наше життя є нашою власною відповідальністю.

це виключно мої роздуми, і не є істиною в останній інстанції і вони можуть змінитися. як і багато іншого. я можу запропонувати такий контракт, без проблем, але не бачу в цьому сенсу. тому жодного разу не пропонувала. чи змінило б це щось? я не знаю.

отож, це я просто ділюся своєю думкою щодо цього питання. а якщо у вас є думки про самогубство звертайтесь за допомогою до фахівців і шукайте шляхи до відродження бажання жити як це підходить саме вам - з контрактом чи без..

далі поділюся своїм варіантом-шаблоном кризового плану, який можна підлаштувати кожному під себе.

Складання кризового плану (орієнтовна схема, усі пункти уточнюються індивідуально)

•  Виявлення попереджувальних знаків: бажання більше спати, ранні прокидання в особливо поганому настрої, відсутність чи зниження апетиту або переїдання, відсторонитися від людей, відчуття серцебиття, думки

•  Стратегії: що ти можеш зробити найпростіше найближчим часом, що може допомогти відчувати себе краще: прогулянка, короткий сон, кафе, прослуховування пісні.

•  Подумати про завтра сьогодні. що можна не складного зробити сьогодні, що затрашній ранок був трохи кращій?  (наприклад, купити смачне тістечко до вранішньої кави)

•  Дозволяти собі відпочивати стільки, скільки потребує організм і не звинувачувати себе за свій стан.

•  Причини свого життя. Чому ви складаєте цей план? Що утримувало від суїцидальних дій у минулому? Що заважає вбивати себе?

•  Які є люди, до яких ви можете звернутися за підтримкою? Яким можна розповісти про свої почуття без засудження, які слухають і розуміють. Однак це можуть бути і просто люди, з якими приємно спілкуватися і можна відволіктися, це дає  нагадування про соціальний зв'язок. Навіть якщо ви не бажаєте безпосереднього контакту, то просто можна бути поряд.

Якщо таких людей немає, то можна подумати про місце, куди можна піти, щоб відчувати себе в контакті з соціумом -  бібліотека, кав'ярня, парк. Де просто можна бути поруч з іншими людьми. Залишаючи за собою право піти в будь-який момент, коли стане некомфортно. Можна поступово збільшувати кількість часу, який проводиться з іншими.

•  Записати свою професійну підтримку. Психолог, терапевт, психіатр, сімейний лікар. Номери місцевих відділень невідкладної допомоги та служби екстреної допомоги.